Застереження громадського порядку – один з найскладніших інститутів міжнародного приватного права, що обмежує застосування іноземного права. Чітке й точне визначення «громадського порядку» є непростим, оскільки російське право не визначає цього поняття, що призводить до проблем при його застосуванні. У зв’язку з цим автор аналізує практику російських судів, пов’язану із стягненням іноземних арбітражних постанов, – саме з урахуванням застосування застереження ordre public. На підставі аналізу окремих справ автор приходить до висновку, що під виразом ordre public маються на увазі основні принципи російського права, загальновизнані моральні принципи, на яких ґрунтується російський правопорядок, загальновизнані принципи та норми міжнародного права тощо. Виявляється, що поняття громадського порядку не є тотожним із змістом права Російської Федерації, а також те, що громадський порядок Російської Федерації є синонімом основ соціального порядку російської держави. Тому поняття громадського порядку може застосовуватись лише у виняткових випадках, коли застосування іноземного права може призвести до наслідку, що є неприйнятним з точки зору російського розуміння справедливості.